Триліський навчально-виховний комплекс


запам'ятати

 

5 кл. Історія України. Тема: "Розквіт Київської Русі"

 

Мета: розкрити провідну роль князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого в розбудові Київської держави; показати значимість запровадження християнст­ва в руських землях; ознайомити учнів з визначними пам’ятками історії та культури Києва; формувати навички роботи в парах, вміння робити порівняль­ний аналіз історичних осіб; сприяти формуванню естетичних смаків учнів.

Тип уроку: інтерактивний (з використанням активних методів навчання і залученням усіх учнів класу до процесу засвоєння теми).

Обладнання: портрети князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого; карта «Ки­ївська Русь»; ілюстрації із зображенням Софійського собору, Золотих воріт, Десятинної церкви; 12-15 невеликих аркушів, клейка смужка; підручники: Власов В., Данилевська О. Вступ до історії України. 5 клас. — К.: Абрис, 1999.

—   С. 51-67; Мисан В. Оповідання з історії України. — К.: Генеза, 1997. — Оповідання 11, 12; Конституція України. — Стаття 35; Текст літописної леге­нди про хрещення киян.

І. Вивчення нового матеріалу

План вивчення нової теми

1. Розбудова Київської держави за Володимира Великого і Ярослава Мудрого.

2.   Запровадження християнства. Літописна легенда про хрещення киян.

3.   Розбудова столиці — міста Києва:

а)         Софійський собор;

б)        Золоті ворота;

в)        Десятинна церква.

1. Під час розгляду першого питання теми вчитель пропонує вправу «Естафета ідей». Для цього пропонуюця ролі:

  — літописці часів князя Володимира Великого;

     — кур’єри;

 —літописці доби Ярослава Мудрого.

Завдання. Уявіть, що ви — літописці і хотіли б залишити для історії пе­релік корисних справ обох князів. Віднайдіть у тексті підручника факти, пов’язані з діяльністю князів у справі зміцнення Київської Русі.

Правила проведення «Естафети ідей»

1.   Літописці  працюють над «Оповіданням 11» підручника В. Мисана, третьої групи — над «Оповіданням 11».

2.   Кожна пара учнів, які сидять за однією партою, шукає матеріал для «свого літопису», вибирає факти в резерв, щоб не гальмувати роботу ряду.

3.   Учні з першої парти великими літерами записують на аркуші тільки один факт, передають кур’єрові.

4.   Кур’єр прикріплює аркуш клейкою смужкою в одній із двох колонок. Перша колонка присвячена діяльності князя Володимира, друга — князя Ярослава.

5 Учні з другої парти заповнюють свій аркуш, не повторюючи попере­дній запис, і теж передають кур’єрові і т. д.

6.Естафету ідей завершено, якщо ідеї для літопису подали всі пари уч­нів першої і третьої групи.

7.Підсумок робить учитель, зачитуючи факти, пов’язані з правлінням ви­значних князів. Якщо упущені важливі деталі, він додає їх і записує на дошці.

8.Щоб учнівський літопис був створений оперативно, можна перед по­чатком естафети оголосити змагання на швидкість між учнями першої та тре­тьої групи.

Орієнтовний вигляд підсумків «Естафети ідей»

Володимир Великий                Ярослав Мудрий

(978-1015)                     (1019)-1054)

2.   Приступаючи до розгляду другого питання теми, учитель наголошує на важливості запровадження християнства у 988 році князем Володимиром Великим. Застосовує такі методи:

 

 

   Евристична бесіда

1. Що таке, на ваш погляд, християнство?

2.  Чому ця релігія має таку назву?

3.  Яку роль виконують священики серед віруючих?

4.  Де відбуваються релігійні відправи, богослужіння?

5.  У статті 35 Конституції України зазначено: «Кожен має право на сво­боду світогляду і віросповідання». Як ви думаєте, чому в сучасній Україні немає обов’язкової для всіх релігії чи віросповідання?

Текст-цікавинка та бесіда на основі тексту

Якось у Києві з’явився Василій — чоловік, зігнутий каліцтвом, у довгій

 одежині, з хрестом на грудях. Князівські дружинники схопили його і кинули в яму. Проте князь Володимир наказав звільнити в’язня, і той переховувався певний час, жив самітником серед лісу понад Дніпром. Не раз князь навіду­вався до Василія, цінував його мудрість, бо той знав стільки, що вистачить на всіх княжих радників.

Пройшли роки. У 988 році Володимир прийняв християнську віру й ве­лів прийняти хрещення усім жителям Києва. Звідусіль сходилися до Дніпра старі й малі, багаті й бідні. Серед цього натовпу князь помітив згорблену по­стать Василія. Самітник ішов до річки з десятьма худими дітлахами — київ­ськими сиротами. Василій навчав їх: «Під час хрещення три з’єднані пальці правої руки покладаємо на чоло, щоб освятити наш розум і наші думки; на живіт — щоб освятити наші почуття; на плечі — щоб освятити сили нашого тіла для добрих вчинків. З’єднання трьох пальців символізує нашу віру у Святу Трійцю: Бога Отця, Бога Сина й Бога Духа Святого. А інші пальці (без­іменний і мізинець) притискаємо до долоні, адже Ісус має два єства — Бог і людина, котра для нашого спасіння зійшла з неба на землю».

«Який він мудрий і сильний у вірі своїй», — подумалося Володимиро­ві...

>               Чим визначний 988 рік в історії Київської Русі?

>               Поясніть, як ви зрозуміли зміст жесту «перехреститися».

>               Чи можна осуджувати тих людей, які не сповідують жодної релі­гії? Чому ви так вважаєте?

               Робота з першоджерелом

>     Перш ніж ознайомити учнів із легендою про хрещення киян, учитель дає коротку історичну довідку про те, що легенда входить до тексту «Повісті ми­нулих літ», а сама «Повість минулих літ» є однією з трьох частин «Літопису руського». Автор «Повісті» — монах Києво-Печерського монастиря Нестор.

>     Учитель наголошує, що під час читання ним легенди учні повинні звер­нути увагу на деталі, незрозумілі слова, приготуватись до її переказу й обго­ворення.

                   Уривок з «Повісті минулих літ»

>     «...Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». 1, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього не прийн­яли». А назавтра вийшов Володимир з попами цесарициними і корсунськими на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили у воді, а попи, стоячи, молитви творили».

Літопис руський. — К.: Дніпро, 1990. — С. 66.

1.    Форма роботи над третім питанням теми — розповідь учителя з ко­ментуванням ілюстрацій і закріпленням у ході бесіди.

а) Софійський собор — храм святої Софії у Києві, споруджений за часів Ярослава Мудрого. Будівництво храму розпочалося в 1037 році на місці пе­ремоги руських дружин над печенігами. Собор здіймався у небо тринадцять­ма куполами. Він вражав своїм оздобленням. Усередині будівлі на стінах і досі збереглися фрески — картини, писані фарбами по свіжій, вогкій штука­турці, та мозаїки — зображення Божої Матері, Христа-Вседержителя, святих, зроблені зі щільно припасованих один до одного кольорових шматочків скла, камінців.

Софія Київська — центр книжної науки та освіти. Тут зберігалася біблі­отека Ярослава Мудрого — перше зібрання понад 500 томів рукописних книг на Русі. При соборі створено школу для дітей знатних родів. Тут також пере­кладали іншомовні твори, переписували і створювали літописи. Храм Святої Софії — місце поховання Ярослава Мудрого. Прах великого князя у марму­ровій домовині покоїться тут і сьогодні.

Запитання до учнів

>               Як пояснити назву собору?

>               Коли і з якої нагоди розпочато його будівництво?

>               Які види оздоблення використали майстри?

>               Чим відрізняється фреска від мозаїки?

>               Чому собор можна вважати центром книжної науки і освіти?

>               Як історія храму пов’язана з іменем Ярослава Мудрого?

б)         Золоті ворота

Київ, столичне місто Русі, був оточений велетенськими укріпленнями, у яких було прорізано кілька вражаючих уяву воріт. Золоті ворота — парадний в’їзд у Київ. Це складна двоярусна споруда. Перший ярус утворювали башти із прорізаними воротами. Висота проїжджої частини воріт сягала 12 метрів, ширина — 6,4 метра. Зверху над ними збудована невелика церква Святої Бо­городиці (Благовіщенська церква). Увінчував споруду купол, вкритий золо­том. Очевидно, тому ворота й назвали Золотими.

Запитання до учнів

>               Хто з князів збудував Золоті ворота?

Підказка Нестора-літописця: «Заклав ... місто велике, у якому тепер Золоті ворота; заклав церкву святої Софії митрополичу, і далі церкву святої Богородиці Благовіщення на Золотих воротах».

>               Призначення Золотих воріт.

>               Чому, на ваш погляд, було необхідно відреставрувати цю старовинну будівлю?

в)          Десятинна церква

Найвизначнішою спорудою Києва X століття стала церква Богороди­ці — Десятинна. Вона була збудована з каменю київськими і візантійськими майстрами. На її побудову та утримання князь Володимир виділив десяту частину свого майна (звідси назва храму). Частково церкву зруйнували мон- голо-татари у 1240 році. До нашого часу збереглися лише обриси фундаменту цієї колись величної споруди.

Запитання до учнів

>               У якому столітті і ким була збудована Десятинна церква?

>               Чому вона так названа?

>               3 якого матеріалу її будували?

>               Ким зруйнована Десятинна церква?


II.    Підсумок уроку

Найвагоміший внесок у розбудову і зміцнення Київської Русі зробили князі Володимир Великий і Ярослав Мудрий. Якщо спробувати відтворити в уяві неповторний образ Києва тих часів, то перед нами постане велике місто з прекрасними будовами: міцними дубовими стінами й могутніми баштами, пишними княжими палатами, просторими боярськими хоромами, чепурними будинками городян. Вражають неповторною величчю розкішні храми — Де­сятинна церква, Софійський собор, церква Василія тощо. Слава Києва тієї пори лунала не лише на Русі, а й на Заході. Тому імена князів шановані й ни­ні.

III.    Домашнє завдання

Мисан В. Оповідання з історії України. — Оповідання 11, 12.

Подобається