Триліський навчально-виховний комплекс


запам'ятати

 




Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "ХАІ"

Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України
Педагогічна преса Національна дитяча гаряча лінія

Створення системи виховної роботи

     Усі сфери нашого суспільства пронизує глибока моральна криза. Духовно-мо­ральний розвиток особистості опинився під загрозою. Сьогодні в Україні не існує ефективної виховної ідеології, яка змогла б зупинити хвилю аморальності і здійснювати дієве виховання молодого покоління.

У таких соціальних умовах звичайно пра­цювати складно, але якщо педагог за по­кликанням серця прийшов до школи і до кінця відданий улюбленій справі, то він прагне віднайти ті шляхи, які сприятимуть вирішенню зазначених вище проблем. Од­ним із них є створення системи виховної роботи у позакласний час.

Сучасна педагогіка пропонує теоретико-практичну базу щодо створення системи виховної роботи у загальноосвітньому на­вчальному закладі. Приміром, авторська виховна система В. А. Караковського грун­тується на загальнолюдських, вічних мо­ральних цінностях. Школа самовизначення О. М. Тубельського передбачає перехід від лінійної і цілком регламентованої до про­сторової організації освітнього середовища школи. В основі Вальдорфської педагогіки лежить найцікавіше антропософське вчення про індивідуальність людини. Як показали дослідження Л. І. Новікової, Н. А. Селіванової, виховна система являє собою соціальний організм, який функціонує за умови взаємодії головних компонентів виховання — індивідуально-групового, ціннісно-орієнтаційного, функціонально-діяльнісного, просторово-часового та діагностико-аналітичного.

Створення системи виховної роботи у поза­класний час — один із сучасних підходів до організації змістовного дозвілля школярів, залучення їх до значущої та корисної для них і суспільства діяльності.

Система виховної роботи школи почи­нається зі створення Концепції вихов­ної роботи з учнями в позакласний час, об'єктами якої є діти, педагоги, батьки, соціальна інфраструктура міста, запро­вадження моніторингу рівня вихованості учнів та учнівських колективів закладу, формування органів учнівського самоврядування.

Провідною ідеєю нашої роботи стали слова українського педагога Софії Русової: «Ви­ховання найкращих моральних заповідей і знання попередніх поколінь для того, щоб із дитини виробилася людина в найкращому значенні слова, найкраще фізично й інте­лектуально пристосована до умов життя». Вона передбачає реалізацію ідей розвитку, творчості, співпраці, відкритості.

Серед інтегрованих педагогічних ідей, які стали основою створеної Концепції, слід відзначити такі: гуманний підхід до дітей Я. А. Коменського, виховання че­рез середовище В. О. Сухомлинського, технологія колективної творчої діяльності І. П. Іванова, виховання людини в людині В. А. Караковського.

Окрім того, нами вивчено основні поло­ження нормативно-правових документів, які стосуються організації виховної ро­боти у загальноосвітньому навчальному закладі:

•   Закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту»

•   Декларація прав дитини;

•   Державна програма патріотичного ви­ховання населення, формування здо­рового способу життя, розвитку духов­ності та зміцнення моральних засад суспільства;

•    Концепція національного виховання;

•   Концепція виховання дітей та молоді в національній системі освіти;

•   Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку україн­ської державності;

•   Національна доктрина розвитку осві­ти;

•   Указ Президента України «Про не­відкладні заходи щодо забезпечення функціонування та розвитку освіти в Україні»

•   Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти;

Методичні рекомендації щодо організації виховного процесу в загальноосвітніх навчальних закладах ( лист МОН України від 03.07.2001 р. №1/9-247).

Робота над вказаними документами та теоретико-практичною науковою літературою з педагогіки, що розкриває суть системи виховної роботи, сприяла визначенню ряду пріоритетних завдань щодо організації діяль­ності у позакласний час, а саме:

•   створення умов для соціалізації учнів, утвердження їх як особистостей;

•   виховання свідомого громадянина Укра­їни, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних надбань інших народів;

•   розвиток творчої особистості, здатної до самореалізації та самовдосконален­ня;

•   організація виховного простору через діяльність шкільних органів учнівського самоврядування.

Реалізація мети щодо виховання шко­лярів за Концепцією здійснюється в та­ких аспектах: організація позакласної діяльності, забезпечення участі бать­ків у творчій діяльності дітей, розвиток співпраці між молодшими і старшими учнями, удосконалення взаємовідносин «учень — учитель — батьки». Як резуль­тат, модель випускника школи — патріот, гуманіст, соціально зріла, самостійна, здорова, творча особистість з розвине­ною потребою самореалізації та само­вдосконалення.

Забезпечення мети та завдань щодо ор­ганізації та проведення виховної роботи відстежується насамперед за вмінням здій­снювати планування. При складанні плану враховуються мета і завдання виховання, визначаються державні та нормативні до­кументи, якими керується школа, рівень розвитку і вихованості учнів, можливості виховного середовища (культурно-освітніх, позашкільних закладів, громадськості та батьків), досвід і кваліфікація педагогів, аналіз роботи попередньої навчально-ви­ховної роботи, пропозиції дітей, вчителів, батьків, календар знаменних і пам'ятних дат. Зміст плану спрямований на таку ді­яльність школярів, як пізнавальна, трудова, суспільно корисна, художня, фізкультурно-оздоровча, ціннісно-орієнтаційна, вільне спілкування.

Слід зазначити, що планування виховної роботи здійснюється на основі досліджень запитів учнів з різних напрямків виховної роботи – естетичного, краєзнавчого, патріотичного, екологічного,   шефського. Результати опитування обробляються, уза­гальнюються. Таким чином, виникають тра­диційні для школи заходи.

 

Виховна система в школі — спосіб життя шкільного колективу, який використовує різноманітні за змістом методи та форми організації роботи, розвиває індивідуальні особливості учнів, вміння приймати ін­дивідуальні рішення, розвиває ініціативу, соціальну активність.

Виховна мета — формування в учнів на­ціональної самосвідомості , кращих рис української психології — волелюбності, господарності, милосердя, духовності, ін­телектуальності, добротворення.

 

             

Адміністрація школи

Функції:

1)  Організаційна

2)  Методична

3)  Координуюча

4)  Контролююча

Педагогічна служба

 Функції:

1)  організаційно-методична (проведення виховних заходів, робота з класними керівниками);

2)  аналітична (аналіз, якість та виховний ефект виховних заходів).

Керує діяльністю служби заступник дирек­тора з виховної роботи

Члени служби — психолог, вчителі-консультанти, бібліотекар, медсестра.

 

Робота класних керівників

1)  Створення і розвиток учнівського ко­лективу.

2)  Організація взаємодії педагогів, які вхо­дять до малого педагогічного колективу, що працює з класом.

3)  Взаємодія з позакласними і позашкіль­ними навчально-виховними закладами і об'єднаннями.

4)  Взаємодія з батьками учнів.

5)  Створення виховуючого предметного середовища, яке дозволяє педагогічно доцільно обладнати виховний процес.

 

Робота вчителів:

•   виховна робота на уроці;

•   під час предметних тижнів;

•   участь в учнівських олімпіадах, МАН.

 

Виховна робота школи здійснюється за та­кими напрямками

I.   Морально-правове виховання.

II.  Формування позитивних звичок.

III. Пізнавальна робота.

IV. Художньо-естетична діяльність.

V.  Суспільно – корисна, трудова діяльність.

VІ. Оздоровчо – спортивна діяльність

VІІ. Робота з батьками.

 

 Концепція виховної роботи

 

Інтегровані педагогічні ідеї:

•    Ідеї гуманного підходу до дітей Я.А. Коменського.

•    Педагогічні ідеї виховання через сере­довище В. О. Сухомлинського.

•   Технологія колективної творчої діяль­ності І. П. Іванова.

•    Виховання людини в людині В. А. Караковського.

На новий період розвитку школи педаго­гічний колектив вважає важливими для себе наступні ідеї:

Ідея розвитку. Головний зміст педагогічно­го процесу — розвиток учня, його творчої індивідуальності у навчально-виховному процесі та на додаткових освітніх марш­рутах. Ідея розвитку має на меті і розви­ток особистості педагогів, і педагогічної системи в цілому.

Ідея творчості. Творчість розглядається як універсальний механізм розвитку осо­бистості, що забезпечує її входження у світ культури і засвоєння способів існування у сучасному світі. З метою реалізації цієї ідеї створюється атмосфера, що стимулює всі суб'єкти навчально-виховного процесу до творчості.

Ідея співпраці ґрунтується на партнерських стосунках суб'єктів виховної системи. Спіль­на праця дітей і дорослих забезпечує творчу позицію кожного на всіх етапах колектив­ної життєдіяльності від мети до оцінки результатів.

Ідея відкритості. Школа відкрита для широ­ких соціальних зв'язків із творчою інтеліген­цією, представниками науки, громадських організацій, творчих об'єднань.

Ідея відкритості полягає у тому, що не дитина адаптується до умов, а умови проектуються з адаптацією на особистість дитини.

Головний напрямок розвитку школи в су­часних умовах — створення цілісної ви­ховної системи. Як показали дослідження Л. І. Новікової, В. А. Караковського, Н. А. Селиванової, виховна система являє собою цілісний соціальний організм, який функціонує за умов взаємодії головних ком­понентів виховання і має такі інтерактивні характеристики, як спосіб життя колек­тиву, його психологічний клімат. Виховна система школи охоплює весь педагогічний процес, об'єднуючи навчання, позакласну діяльність дітей, різноманітну діяльність і спілкування за межами школи.

Базові проблеми:

1) Гуманістичний стиль стосунків між всіма учасниками навчально-виховного процесу

2) Розумна дисципліна і порядок.

3) Врахування дитячої ініціативи і її підтримка з боку дорослих.

4) Демократичні принципи управління     закладом.

Виховна система створюється силами всіх  учасників навчально-виховного процесу — учителями, дітьми, батьками. У процесі їх І взаємодії формулюються цілі і завдання, визначаються шляхи її реалізації, організовується різноманітна діяльність.

Головна мета:

•   виховання свідомого громадянина Укра­їни, який поважає історичне минуле свого народу і толерантно ставиться до культурних та національних здобутків інших народів;

•   формування творчої особистості, здатної до самореалізацїї  та самовдосконалення;

•   створення умов для соціалізації учнів, утвердження їх як особистостей.

Завдання:

1)  Сприяння формуванню свідомого став­лення дитини до свого здоров'я як осно­ви розумового, фізичного, трудового і морального розвитку.

2)  Допомога учням в освоєнні цінностей суспільства, в якому вони живуть.

3)  Надання особистості широких можли­востей вибору індивідуальності траєкторії розвитку і способів самореалізації.

4)  Організація виховного простору через органи учнівського самоврядування.

 

Умови реалізації мети виховання:

•   організація цікавої позакласної діяль­ності;

• залучення батьків до творчої діяльності  дітей, використання в роботі їх досвіду;

 •   розвиток співпраці мгж молодшими і стар­шими учнями; між учнями і вчителями, між педагогами і батьками учнів.

Зміст виховання

Виходячи з мети і завдань, у школі організовується таке виховне середовище, яке  надає кожному учню можливість вибору  різних видів занять і творчої діяльності, які  відповідають особистим потребам.

 

Виховання

Види діяльності

розумове

інтелектуальна

громадянське

пізнавальна

моральне

трудова

правове

художня

віськово-патріотичне

фізкультурно-

екологічне

оздоровча

естетичне

творча

фізичне

 

трудове

 

профорієнтаційне

 

 

Основні принципи виховання:

•   принцип гуманізації і демократизації;

•   принцип самореалізації особистості вчителя та учня в різних видах творчої діяльності;

•   принцип реалізації індивідуальних здіб­ностей особистості через колективну творчу діяльність;

•   принцип ігрової діяльності як основної частини дозвілля школярів;

•   принцип культуровідповідності (куль­турна спадщина поколінь);

•   особистісно орієнтований підхід.

Суб'єкти діяльності:

•   учні,

•   вчителі,

•   батьки,

•   ДЮТ,

•   громадські діячі,

•   творчі працівники,

•   друзі школи.

 Напрями виховання:

1. Інтелектуально-пізнавальний процес:

•   інтелектуальні ігри;

•   предметні тижні, декади;

•   тести щодо виявлення пам'яті, уваги;

•   турніри знавців.

2. Удосконалення психічних процесів:

•   тести на розвиток креативності, вияв­лення мотивації до навчання.

3. Формування ідеалів життя:

•   ігри, тренінги;

•   групові форми роботи;

•   рольові ігри     

4.  Робота з естетичного виховання:

•   виставки;

•   зустрічі;

•   поетичні та музичні вікторини.

5.  Формування здорового способу життя: . •  виховні години;

•   бесіди, тренінги;

•    ігри.

6.  Розвиток творчості учнів:

•    вибори шкільного парламенту;

•   конкурси;

•   вечори;

•   фестивалі.

7.  Навчальна діяльність:

•    відвідування уроків, робота з учителями-предметниками, спостереження за учнями;

•   рейтинг класів;

•   психолого-педагогічний консиліум;

•   залучення учнів до участі у шкільних олімпіадах.

8.  Робота з батьками:

•   вибори батьківського комітету, ради школи;

•   відвідування родин;

•   проведення батьківських зборів, кон­сультацій.

9.  Методична робота:

•   консультації психолога, робота в бі­бліотеці, огляд літератури, виступи на педрадах;

•   вивчення нових технологій у виховному процесі;

•   участь у роботі методичного об'єднання класних керівників, вивчення діагнос­тики у виховному процесі.

Форми виховання

Складний процес виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей ви­ховання з урахуванням основних напрямків діяльності школярів:

•    Інформаційно-масові (інтелектуальні ігри, вечори, подорожі до джерел рід­ної культури, вивчення історії школи, створення книг, альманахів);

•  діяльнісно-практичні, групові (творчі 1 групи, огляди, конкурси, свята, екскурси);

•  інтерактивні (фестивалі; «круглі столи» з проблем традицій, культури, політики, І права; гуртки; КВК);

•  діалогічні (бесіди, міжрольове спілку­вання);

•  інтерактивні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота);

•  наочні (шкільний музей, виставки ди­тячої творчості, тематичні стенди).

Методи роботи:

• організаційні;

• словесні;

• наочні;

• лекції;

• відеолекторії;

• бесіди;

• місячники;

• анкетування;

• оформлення наочності;

• рекомендації учням, батькам вчителем, класним керівником;

• робота з обдарованими дітьми.                                                                            

Традиційні заходи:

• дні мікрорайону;

• персональні творчі виставки учнів;

• зустрічі з випускниками школи, видат­ними людьми України;

• пошукова робота;

• мистецькі фестивалі;

• мітинги пам'яті;

• Шевченківські дні;

• уроки рідного краю;

• акція «Громадянин».

 

Результати

Результатом роботи школи є випускник, в якого сформовано рівень соціальної зрі­лості, достатньої для забезпечення його самостійності у різноманітних сферах жит­тєдіяльності, здорова (фізично, психіч­но, духовно) людина, творча особистість з розвиненою потребою у самореалізації  та самовдосконаленні, з гуманістичним світоглядом та почуттям відповідальності за долю України, її народу, людства..  

 

 

 

 

 

Подобається