Триліський навчально-виховний комплекс


запам'ятати

 

Українознавство- як засіб виховання особистості

 

 

"У школі живе багатовікова культура твоєї Вітчизни. Ти не просто подорожній, що зайшов напитися з цього вічного джерела, ти бджола, що збагачує вулик національної культури країни, твій обов'язок — принести у цей вулик свій вклад, збагатити духовне надбання народу..." Ці слова відомого педагога Василя Олександ­ровича Сухомлинського стали девізом педагогічного колективу нашої школи у здійсненні благородної місії — навчанні і вихованні школярів, збагаченні їх здобутками бага­товікової культури і, зокрема, духовними надбаннями народу своєї Батьківщини.

 Ми  глибоко усвідомлюєм, що знання історичних та культурних надбань предків необхідні не лише для піднесення національної гідності, а й для використання кращих традицій у практиці сьогодення. Тому вивчення багатств національної культу­ри, примноження і збереження їх має надзвичайно важливе значення. Ось чому творчий пошук нашого колективу   спрямова­ний на успішну реалізацію цього важливого завдання.  Наші вчителі переконані, що без оволодіння в сім'ї", школі культурою своїх предків і практичного впровадження народних традицій, звичаїв годі й говорити про успіх навчально-виховного процесу.

Важливого значення у вихованні учнів надається у  школі народознавству, бо народне — це правдиве й істинне, а тому воно — вічне і завжди сучасне.

"...В душі повинні увійти кращі традиції народу, стати святим законом", — стверджує Василь Олександрович.

 Саме школа стала колискою духу і культури народної.   Тут дбайливо виховують дітей, прилучаючи їх до заглиблення в красу мови, народної пісні, традиції, звичаїв, народних свят, до глибокого вивчення історії України", культури її народу.

Серед  нашого колективу хотілося б  відзначити вчителя укр. мови та літератури вищої категорії, з 40 річним досвідом роботи в школі

Коваленко А.П.  Саме за її ініціативи була створена в школі кімната народознавства – « Світлиця».

Розпочали роботу з пізнання місцевих фольклорних скарбів. На одній із бесід з дітьми мова йшла про родовідну пам'ять. Мало хто знав, що в давнину вважалось за святий обов'язок знати свій родовід від п'ятого чи сьомого коліна. Більшість учнів нічого не знала про свій рід, рідню, кожен другий не знав, де поховані навіть близькі родичі, особливо з попередніх поколінь,   Це послужило приводом для розгортання пошукової роботи з використанням різноманітних її форм.

Особливо цікавим були походи і експедиції, присвячені різним темам, зокрема: "Вулиці села розповідають", "Юнь тридцятих-сорокових років", "Моя земля — земля моїх батьків" та інші. Участь учнів у подібних заходах дала змогу пересвідчитись у тому, що за кожною людиною, яка колись пішла із життя, стоять певні, реальні події. Так почав створюватися колективний літопис родинної пам»яті.                                                                                                                                                                                                             

    Діти раді нагоді розповісти про своє родовідне дерево. Участь у такій роботі дає змогу школярам зробити для себе цікаві відкриття про життя і діяльність предків, які заслуговують того, щоб пишатись ними, наслідувати їх кращі риси. Вони розуміють, що знати свій берег необхідно, адже. через нього вони засвоюють народний моральний кодекс, де одне з перших місць займає вимога — шанувати свій рід, берегти пам'ять про предків, з повагою, доброзичливо відновитись до всіх людей.

Спрямовуючи пошукову роботу школярів, педагоги зосереджува­ли їх увагу на вивчення етнографії рідного краю — матеріальної та духовної культури, побуту та звичаїв жителів села і їх предків.  

Ведучи пошук, діти записали від місцевих жителів  розповіді про походження та назву села Триліси.

 Педагоги школи значну увагу приділяють відновленню історичної пам'яті та формуванню в учнів на цій основі почуття національної гідності.

Особливо близькою вчителям  нашої школи є думка В.О. Сухомлинського про те, що юна душа повинна усвідомлювати  себе  як   хранителя  духу   народу,  його ідей,  його багатств і цінностей, тому їх виховна робота спрямована на успішне досягнення цієї мети.

Школярі спільно із своїми наставниками працюють над узагальненням і систематизацією зібраних матеріалів з історії рідного села, одночасно експедиційні групи вивчають архітектуру рідного села. Ведеться робота по збору знарядь праці і речей добуту. Одержали у спадок від місцевих старожилів, зокрема, прядку, гребінь, ткацький верстат, рогачі, граблі,  кочерги, полумиски, макітри, горшки, глечики, скрині, ліжка, килими, вишивки, предмети декоративно-прикладного мистецтва, старі зраз­ки одягу, більше ста рушників. До речі , виставку рушників ви зможете побачить в залі, відразу при вході в школу.

Багаті надбання мають і юні фольклористи школи, які узагаль­нили цікавий матеріал під рубрикою: "Обереги пам'яті". Це — легенди, перекази про рідне село,  ставки,  вулиці.

 Все зібране становить оформлення Світлиці, при огляді якої переконуєшся, що тут справді створені всі умови для успішного проведення  виховної роботи з  школярами.

У Світлиці проводяться заняття з народознавства, різноманітні позакласні заходи. Учні охоче приходять сюди, щоб почути багато цікавого про своїх предків. їх духовні надбання, про побут, ремесла та  познайомитись ближче з експозицією,  яка  відображає все це.     

Свої перші кроки по становленню національної школи педагоги почали саме з уроків народознавства. Проводяться вони за спеціально, розробленою програмою у певній системі з урахуван­ням вікових особливостей дітей. Тематика занять найрізноманітніша, вона охоплює історію та етнографію України, і, зокрема, Кіровоградщини, різні  види народної творчості, мистецтва. Уроки народознавства проводяться відповідно до народного кален­даря, у день,  визначений розкладом. . Дотримуючись поради Сухомлинського, вчителі  нашої школи. вихован­ня  дітей любові до Батьківщини, розпочинають з отчої оселі, рідного поля, річки, землі, на якій виріс, поступово переходячи до історії свого краю, свого роду, а значить, і до історії держави Україна. Адже кожен повинен відчувати себе сином Вітчизни, переживати особисте почуття гордості від того, що він спадкоємець її тисячолітньої слави  й багатовікових духовних цінностей.

 Наша школа працює над проблемою: Народо-( україно--) знавство – як засіб формування особистості. Протягом декількох років було розроблено сценарії та проведено ряд масових заходів:

вечорниці, Триліські досвідки, толока, ярмарок, весілля.

 

 Всім відомий мудрий вислів: "Батьківщина починається для дитини з шматка хліба і ниви пшениці, з лісової галявини і блакитного неба над маленьким ставом, з пісень і казок матері над колискою". І от щоб знайомити дітей із жанрами і видами народних пісень, прилучити їх до невичерпних скарбів народної творчості, зокрема пісенного мистецтва, педагоги школи вирішили провести цікаву справу під назвою "Струни душі". Підготовці їх передувала старанна робота. Діти кожного класу чи спеціально створеної групи отримали конкретні завдання: одним треба було записати колискові тісні, другим — історичні, іншим — жартівливі, обрядові і т. ін.    Готуючись до зустрічей з піснею, кожен, колектив мав можливість зустрітись з певною епохою в історії української пісні, детальніше ознайомитись з невичерпним джерелом цінностей духовних, і к тут школярі переконались, що пісенна книга нашого народу не вся прочитана, що кожна її сторінка наповнена глибоким змістом і є багатою скарбницею людської мудрості, народної духовності.

Робота по запису давно виспіваної пісні, яка ввібрала найкоштовніші скарби народної душі, успішно продовжується, поповнюючи збірник "Пісні рідного села".

Саме, так виховується любов і повага до своєї історії, своїх предків, до своєї Батьківщини, пробуджується національна са­мосвідомість дітей, формуються  глибокі  моральні переконання.

Педагоги нашої школи      продовжують  наполегливо працювати, щоб, як радив В.О. Сухомлинський, «...перед серцем запалити вогненне слово,... щоб юний громадянин відчув тися­чолітнім подорожнім, відповідальним за те, що донесли до нього його попередники, відповіла, ним за ту неоціненну ношу, яку треба доставити в майбутнє, не загубивши по шляху жодної крихти багатств,  не забувши  жодної мудрої істини»

Також в нашій школі велика увага приділяється патріотичному вихованню. Працює

кімната «Трудової -бойової слави» , в якій зібраний матеріал про людей, що творили історію села

(     стенд "Вони були першими"),зібраний матеріал про людей , які захищали наш край від німецько- фашистських загарбників( стенд « Вони звільняли наше село», « Герої Олександрівщини», листування учнів школи з ветеранами ВВв) Гордиться наша школа і своїми випускниками ( стенд« Ними гордиться школа» )

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

  

Подобається