Веселий ярмарок
Мета: познайомити дітей з традицією українського народу влаштовувати ярмарки, виховувати риси дбайливого господаря, формувати бережливе ставлення до результатів праці; розвивати почуття гордості за наш український народ.
Хід Свята
Зал оформлений у вигляді ярмарку. Звучить весела музика» Чути крики: «Часник, кому часник?», «Хто забув цибулю?» тощо. На лотках розкладено товари відповідно до написів.
- Корчма дядька Івана (посуд, ложки, гончарні вироби).
- У гостях у тітоньки Ганни (городина). ;
- Біля вулика діда Панаса (садовина, солодощі).
• Бабусині вишиванки (вишиті речі).
(Видно українську хату, біля неї тин, на якому висять глечики, рушники. Біля хати соняшники, крини-ця^журавель. Біля входу зібралися діти з кошиками, торбинами.)
Учитель. Сказала б казки — не вмію.
Сказала б приказки — не знаю.
Сказала б небилиці т- так багато плутаниці.
Але казки, хоч і не вміючи, треба сказати.
Був собі веселий ярмарок..
Та краще один раз побачити, ніж сто~разів почути. Отож, запрошуємо всіх вас подивитися наш «веселий ярмарок».
(Під музику звучать слова ведучих.)
Ведучий. Гей, народ збирається —- ,
Веселіш, ярмарок починається!
(Зусіх кінців залу збігаються діти, батьки.
Ведуча. Увага! Увага!
Спішіть — поспішайте!
Господарі й гості, глядіть, не минайте,
На ярмарок прошу гуртом, поодинці?
Чекають на всіх там чудові гостинці!
Ведучий. На ярмарку нашім веселім, багатім
Є чим дивуватись і є що придбати,
Тут щедрі дарунки і саду, й городу,
Тут пісня і жарти — усім в нагороду,
Отож поспішайте без крику і свар, поки не змінили ціни на товар.
Продавці картоплі.
Купуйте, купуйте усі бараболю,
Варіть і смажте із сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі зготує,
Картопля, як хліб — вона всіх нагодує.
Продавці помідорів. ;>
Беріть помідори* вони — пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові!
Продавці капусти.
Купуйте капусту, вона вітамінна,
І солена в бочці, в салатах відмінна,
У борщику, в супі, в смачних голубцях,
І смажена в маслі, і терта в млинцях.
Продавці моркви.
Ця морква під сонечком щедрим зросла,
Земелька водою її напувала,
Тому-то вродила така соковита,
Морквяного соку вам треба попити.
Продавці часнику.
Хто гострого хоче — часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає!
Продавці яблук.
Лоточка із яблуками не обминайте,
Які до смаку вам, такі вибирайте.
Сортів тут багато, усі вони різні:
Ось яблука ранні, ось яблука пізні.
Продавці лікарських рослин (калини).
Беріте калину — червоні корали,
Ці кетяги небо і сонце ввібрали.
Напоїть бабуся калиновим наєм —
Недугу ураз, як рукою, знімає.
Продавці груш.
Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну.
У роті, немовби медок, вона тане.
'Продавці вишиванок.
Дивуйтесь, купуйте, але не баріться.
Краса то яка, — підійдіть, подивіться.
Яка то робота, які то узори!
В цих вишивках — пісня й лани неозорі.
Садів щебетання, весняні світання,
Казковий розмай і калини зітхання!
Хлопчик.
Оця вишиванка пасує дівчаткам!
Дівчинка/
А ці сорочки до лиця хлоп'ятам.
Для вас гаптували хороші майстрині
Ось ці пояси — і червоні, і сині.
Хлопчик.
Беріть, не минайте рушник цей, сестрички!
Утріться, й рум'янець не зійде із личка.
Чого тільки не побачиш і не почуєш на ярмарку.
Скоморох 1.
Гей, на ярмарок скоріше,
І не пішки, а бігом!
То ж збирайтесь веселіше
Всі на ярмарок – гуртом!
Скоморох 2.
Та мерщій додайте ходу,
Просинайтеся, не спіть!
Вже на ярмарку – накроду!
То ж і ви сюди біжіть!
Скоморох3.
Ми — веселі скоморохи,
Весь народ розважим трохи!
Поспіваєм, потанцюєм,
Пожартуєм, потупцюєм,
Скоморох 1.
Купимо і продамо,
Та, звичайно, вкрадемо!
То ж дивіться, не дрімайте,
За товаром наглядайте!
Скоморох 2.
Бо тут ходять покупці —
Гарні хлопці-молодці.
І як щось не так лежить —
То відразу зникне вмить!
Скоморох 3.
То ж торгуйтеся, старайтесь,
До товару придивляйтесь.
Усміхайтеся, жартуйте,
І потрібне все купуйте!
Скоморох 1.
Ярмарок у нас багатий,
Можете всього придбати:
Овочі, зерно і фрукти, ~ Хліб та різні ще продукти:
Сало, м'ясо, поросятко,
І полив'яне горнятко,
І корову, і коня.— у
Це не купите щодня!
Скоморох 2.
Вівцю й кізку круторогу
Приведете до порогу.
І вола, кота й собаку, •
Й ще, звичайно, живність всяку!
І підсвинка, і свинячку,
Воза купите і тачку,
Сапку, вила і граблі —
Все, що треба на землі!
Скоморох 3.
Буряки, картоплю, сіно,
Виноградні грона й вина.
Моркву, редьку, хрін столовий,
І горох, та біб чудовий.
Грушу, гарбуза, капусту —
Тут всього багато й густо!
То ж скоріше! Поспішайте!
Всі на ярмарок рушайте!
Ведуча. Гора з горою не сходиться, а чоловік з чоловіком зійдуться. Часто на ярмарок "їхали, щоб зустрітися, погомоніти. Ой, там навеселім базарі й торгують, і купують, і жартують.
(Пісня «Ой, там, на товчку, на базарі»)
(Виходить Омелько в солом*янім брилі, а за ним усі члени родини)
Ведуча. Часто на ярмарок їхали всією родиною.
Хлопчик.
У нашого Омелечка
Невеличка сімеєчка:
Тільки він та вона,
Та старий, та стара,
Та Іван, та Степан,
Та Василь, та Панас,
Та той хлопець, що в нас,
Та дві дівки косаті,
Та дві Христі в намисті,
Та дві ляльки в колисці.
Он які!
Омелько.
Так, у мене, Омелька,
Чималенька сімейка!
Усі хочуть їсти-пити,
Треба посуд їм купити.
Омельчиха.
Купить кожному по мисці. Великому — велику, Меншому — меншу, Малому — маленьку,. Найменшенькому —найменшу.
Бабуся.
А що ж миска без ложки?
Дідусь.
Доведеться купити й ложки: Великому — велику, Меннюму — меншу. Малому — маленьку, Найменшенькому — найменшу.
Омельчиха.
Та ще треба купити діткам Сорочки та спіднички. Чобітки й рукавички. Звичайнісінькі шнурки, Стрічечки та пояски.
Омелько. Ой, доведеться!
Діти. А гостинці?
Омелько. Будуть вам і гостинці!
Хлопчик. Що то задзвеніло, чи що розсилалося?
Ведуча. Несли на ярмарок торбину сміху. То, мабуть, вона розв'язалася, усмішки й розсипалися. Нумо збирати!
- Усмішки
І тобі не сором бігати з такими брудними вухами?
— Що мені робити, коли інших не маю!
— Ваш син увесь час біля книжок заспаний.
— Може бути. То в нього талант дрімає.
Упіймав дядько на яблуні хлопчика.
— Ти що там, шибенику, робив? — запитує сердито.
— Та впало ваше яблуко, то я його назад на яблуню вішав, — не розгубився хлопчик;
— Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори, — сказала Оля.
— Що це за «маленькі збори»?
— Та„. На них будеш ти і мій класний керівник.
— Мамо, чи ви знаєте, яка в нас" оказія була? У діжку з квасом миша впала.
— Ох, Боже мій! Чи ж ти її витяг?
— Еге, буду я витягать! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота й кинув у діжку, щоб він мишу з'їв!..
Ведуча. Ох і весело тут, на ярмарку!
(Звучить весела українська музика. На бутафорному возі, завантаженому «овочами» (діти в костюмах овочів), їде на ярмарок Явтух. Діалог між дітьми-по-купцями та Явтухом.)
Діти. Да куди їдеш, Явтуше? ,
Да куди їдеш, наш друже?
Явтух. Не скажу!.
Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й скажеш!
Явтух. На базар!
Для. Ой, що везеш, Явтуше?
Ой, що везеш, наш друже? '
Явтух. Не скажу!
Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й скажеш!
Явтух. Груші!
Діти. Ой, дай же нам, Явтуше!
Ой, дай же нам, наш друже.
Явтух. Не дам!
Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й даси.
Явтух. Візьміть оцю гниленьку!
Діти. А що є на твоєму возі, Явтуше?
Явтух. Не скажу, а як діти відгадають, покажу. ,
Явтух загадує дітям загадки про овочі.
• Огонь пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста.
(Капуста.)
• Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.:
(Морква.) ' Товстий Гнат — при землі, не впізнать, А як вирвеш, борщик звариш, Тоді й похвалиш. ,
(Буряк)
• Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роздягає, той сльози проливає.
(Цибуля.)
• Без рук, без ніг, а виліз на пліт.
(Гарбуз.) Явтух. Молодці, діти! Уеі загадки відгадали! Тож дивіться, що я везу на базар продавати.
Діти (у костюмах овочів).
Ми з гарбузової родини!
А виростаєм — для людини!
За те нас люблять і шанують,
Що різні страви з нас готують!
Який салат без огірка? -
А що за борщ без буряка?
Чи то без моркви? Без капусти?
Без нас в каструлі буде пусто!
Це правда, хлопчики й дівчатка,
Ми є — і всі живуть в достатку!
(Пісня «А я молода на базар ходила»)
Ведуча.
Ой і гарні в нас музики* А ще кращі нарубки. Всі зійшлися на базарі Позмагатись залюбки.
Конкурс «Козацькі розваги».
- перетягування
- біг у мішках
Ведуча. Ох і ярмарок, от так ярмарок! Сюди йшли не тільки купити , а й себе показати!
(Пісня «А мій милий вареничків хоче»)
Ведуча. Ти глянь, ще й гуси сюди завітали. Чого б це вони?
(Діти співають пісню «Веселі гуси».)
Жили у бабусі
Три веселих гуси:
Один сірий, другий білий,
Третій в капелюсі.
Мили вони лапки,
Десь біля канавки:
Один сірий, другий білий,
Третій в капелюсі.
(Виходить бабуся з лозинкою. Гуси ховаються.)
Бабуся. А чи не бачили ви, діти, моїх гусей?
Діти. А яких гусей?
Бабуся. Та біленького, сіренького й ще одного — у капелюсі.
Діти: Бачили.
(Гуси виходять із схованки, і діти співають.)
Вийшли, вийшли гуси,
Кланялись бабусі:
Один сірий, другий білий,
Третій в капелюсі.
Бабуся. А чого це ви, мої любі, аж на ярмарок за брели?
Гусочка:-
Гусачок купив гармошку:
Унизу дірява трошки!
Гусачок (грає на гармошці).
Ну вона ж і грати вміла,
Як старий гусак шипіла. ч
Бабуся. Ой яке чудо! Та я ніби в дитинство повернулася і потрапила на справжнісінький український ярмарок!
Дівчатка. Ні-ні, бабусю, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок,!
Ведуча.
Всі виходьте танцювати,
Бо прийшли музики грати!
Дайте лиха закаблукам,
Щоб усім була наука
(Танцюють.)
Учитель. Наше свято закінчується, закінчується і наш ярмарок. Ми бажаємо вам, щоб завжди на столах був достаток, щоб було що продавати й було що купувати.
Ведуча.
Щоб родила щедро нива,
Щоб у хаті все, як слід,
Щоб Довіку був щасливий
Український славний рід.