Мета: познайомити дітей з традицією українського народу влаштовувати ярмарки, виховувати риси дбай­ливого господаря, формувати бережливе ставлення до результатів праці; розвивати почуття гордості за наш український народ.

Хід Свята

Зал оформлений у вигляді ярмарку. Звучить весе­ла музика» Чути крики: «Часник, кому часник?», «Хто забув цибулю?» тощо. На лотках розкладено товари відповідно до написів.

- Корчма дядька Івана (посуд, ложки, гончарні вироби).

- У гостях у тітоньки Ганни (городина). ;

- Біля вулика діда Панаса (садовина, солодощі).

•  Бабусині вишиванки (вишиті речі).

(Видно українську хату, біля неї тин, на якому ви­сять глечики, рушники. Біля хати соняшники, крини-ця^журавель. Біля входу зібралися діти з кошиками, торбинами.)

Учитель. Сказала б казки — не вмію.

Сказала б приказки — не знаю.

Сказала б небилиці т- так багато плутаниці.

Але казки, хоч і не вміючи, треба сказати.

Був собі веселий ярмарок..

Та краще один раз побачити, ніж сто~разів почу­ти. Отож, запрошуємо всіх вас подивитися наш «ве­селий ярмарок».

(Під музику звучать слова ведучих.)

Ведучий. Гей, народ збирається —-  ,

Веселіш, ярмарок починається!

(Зусіх кінців залу збігаються діти, батьки.

Ведуча. Увага! Увага!                              

Спішіть — поспішайте!

Господарі й гості, глядіть, не минайте,

На ярмарок прошу гуртом, поодинці?

Чекають на всіх там чудові гостинці!         

Ведучий. На ярмарку нашім веселім, багатім

Є чим дивуватись і є що придбати,

Тут щедрі дарунки і саду, й городу,

Тут пісня і жарти — усім в нагороду,

Отож поспішайте без крику і свар, поки не зміни­ли ціни на товар.

Продавці картоплі.

Купуйте, купуйте усі бараболю,

Варіть і смажте із сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі зготує,

Картопля, як хліб — вона всіх нагодує.

Продавці помідорів.                                         ^;>

Беріть помідори* вони — пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові!

Продавці капусти.

Купуйте капусту, вона вітамінна,

І солена в бочці, в салатах відмінна,

У борщику, в супі, в смачних голубцях,

І смажена в маслі, і терта в млинцях.

Продавці моркви.

Ця морква під сонечком щедрим зросла,

Земелька водою її напувала,

Тому-то вродила така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Продавці часнику.

Хто гострого хоче — часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає!

Продавці яблук.

Лоточка із яблуками не обминайте,

Які до смаку вам, такі вибирайте.

Сортів тут багато, усі вони різні:

Ось яблука ранні, ось яблука пізні.

Продавці лікарських рослин (калини).

Беріте калину — червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали.

Напоїть бабуся калиновим наєм —

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Продавці груш.

Скуштуйте цю грушу — солодку, духмяну.

У роті, немовби медок, вона тане.

 'Продавці вишиванок.

Дивуйтесь, купуйте, але не баріться.

Краса то яка, — підійдіть, подивіться.

Яка то робота, які то узори!

В цих вишивках — пісня й лани неозорі.

Садів щебетання, весняні світання,

Казковий розмай і калини зітхання!

Хлопчик.

Оця вишиванка пасує дівчаткам!

Дівчинка/

А ці сорочки до лиця хлоп'ятам.

Для вас гаптували хороші майстрині

Ось ці пояси — і червоні, і сині.

Хлопчик.

Беріть, не минайте рушник цей, сестрички!

Утріться, й рум'янець не зійде із личка.

Чого тільки не побачиш і не почуєш на ярмарку.

Скоморох 1.

Гей, на ярмарок скоріше,

І не пішки, а бігом!

То ж збирайтесь веселіше

Всі на ярмарок – гуртом!

Скоморох 2.

Та мерщій додайте ходу,

Просинайтеся, не спіть!

Вже на ярмарку – накроду!

То ж і ви сюди біжіть!

Скоморох3.

Ми — веселі скоморохи,

Весь народ розважим трохи!

Поспіваєм,  потанцюєм,

Пожартуєм, потупцюєм,

Скоморох 1.

Купимо і продамо,

Та, звичайно, вкрадемо!

То ж дивіться, не дрімайте,

За товаром наглядайте!

Скоморох 2.

Бо тут ходять покупці —

Гарні хлопці-молодці.

І як щось не так лежить —

То відразу зникне вмить!

Скоморох 3.

То ж торгуйтеся, старайтесь,

До товару придивляйтесь.

Усміхайтеся, жартуйте,

І потрібне все купуйте!

Скоморох 1.

Ярмарок у нас багатий,

Можете всього придбати:

Овочі, зерно і фрукти, ~ Хліб та різні ще продукти:

Сало, м'ясо, поросятко,

І полив'яне горнятко,

І корову, і коня.—                     _у

Це не купите щодня!

Скоморох 2.                                   

Вівцю й кізку круторогу

Приведете до порогу.

І вола, кота й собаку,   •

Й ще, звичайно, живність всяку!

І підсвинка, і свинячку,

Воза купите і тачку,

Сапку, вила і граблі —  

Все, що треба на землі!

Скоморох 3.

Буряки, картоплю, сіно,

Виноградні грона й вина.

Моркву, редьку, хрін столовий,

І горох, та біб чудовий.

Грушу, гарбуза, капусту —

Тут всього багато й густо!

То ж скоріше! Поспішайте!

Всі на ярмарок рушайте!

Ведуча. Гора з горою не сходиться, а чоловік з чо­ловіком зійдуться. Часто на ярмарок "їхали, щоб зу­стрітися, погомоніти. Ой, там навеселім базарі й тор­гують, і купують, і жартують.    

(Пісня «Ой, там, на товчку, на базарі»)

(Виходить Омелько в солом*янім брилі, а за ним усі члени родини)

Ведуча. Часто на ярмарок їхали всією родиною.

Хлопчик.

У нашого Омелечка

Невеличка сімеєчка:

Тільки він та вона,

Та старий, та стара,  

Та Іван, та Степан, 

Та Василь, та Панас,

Та той хлопець, що в нас,

Та дві дівки косаті,

Та дві Христі в намисті,    

Та дві ляльки в колисці.

Он які!

Омелько.

Так, у мене, Омелька,

Чималенька сімейка!

Усі хочуть їсти-пити,

Треба посуд їм купити.

Омельчиха.

Купить кожному по мисці. Великому — велику, Меншому — меншу, Малому — маленьку,. Найменшенькому —найменшу.

 Бабуся.

А що ж миска без ложки?  

 Дідусь.

Доведеться купити й ложки: Великому — велику, Меннюму — меншу. Малому — маленьку, Найменшенькому — найменшу.

Омельчиха.

Та ще треба купити діткам Сорочки та спіднички. Чобітки й рукавички. Звичайнісінькі шнурки, Стрічечки та пояски.

Омелько. Ой, доведеться!

 Діти. А гостинці?

Омелько. Будуть вам і гостинці!

Хлопчик. Що то задзвеніло, чи що розсилалося?

Ведуча. Несли на ярмарок торбину сміху. То, ма­буть, вона розв'язалася, усмішки й розсипалися. Ну­мо збирати!

-     Усмішки

І тобі не сором бігати з такими брудними вуха­ми?

— Що мені робити, коли інших не маю!

— Ваш син увесь час біля книжок заспаний.

—    Може бути. То в нього талант дрімає.

Упіймав дядько на яблуні хлопчика.

— Ти що там, шибенику, робив? — запитує сер­дито.

—    Та впало ваше яблуко, то я його назад на яблу­ню вішав, — не розгубився хлопчик;

— Тату, сьогодні після обіду ти повинен піти на маленькі батьківські збори, — сказала Оля.

— Що це за «маленькі збори»?

—    Та„. На них будеш ти і мій класний керів­ник.

—  Мамо, чи ви знаєте, яка в нас" оказія була? У діжку з квасом миша впала.

— Ох, Боже мій! Чи ж ти її витяг?

—    Еге, буду я витягать! Щоб вона мене вкусила? Я впіймав кота й кинув у діжку, щоб він мишу з'їв!..

Ведуча. Ох і весело тут, на ярмарку!

(Звучить весела українська музика. На бутафорно­му возі, завантаженому «овочами» (діти в костюмах овочів), їде на ярмарок Явтух. Діалог між дітьми-по-купцями та Явтухом.)

Діти. Да куди їдеш, Явтуше?           ,

Да куди їдеш, наш друже?

Явтух. Не скажу!.

Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й ска­жеш!

Явтух. На базар!

Для. Ой, що везеш, Явтуше?

Ой, що везеш, наш друже?                            '

Явтух. Не скажу!

Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й ска­жеш!

Явтух. Груші!

Діти. Ой, дай же нам, Явтуше!

Ой, дай же нам, наш друже.

Явтух. Не дам!

Діти. Да коли ж твоя та добра ласка, то й даси.

Явтух. Візьміть оцю гниленьку!

Діти. А що є на твоєму возі, Явтуше?

Явтух. Не скажу, а як діти відгадають, покажу.   ,

Явтух загадує дітям загадки про овочі.

•  Огонь пані чепуриста, бо вдягла сорочок триста.

(Капуста.)

•  Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.:

(Морква.) ' Товстий Гнат — при землі, не впізнать, А як вирвеш, борщик звариш, Тоді й похвалиш.         ,

(Буряк)

•  Сидить Марушка в семи кожушках, хто її роз­дягає, той сльози проливає.

(Цибуля.)

•  Без рук, без ніг, а виліз на пліт.

(Гарбуз.) Явтух. Молодці, діти! Уеі загадки відгадали! Тож дивіться, що я везу на базар продавати.

 Діти (у костюмах овочів).

 Ми з гарбузової родини!

 А виростаєм — для людини!

 За те нас люблять і шанують,

 Що різні страви з нас готують!

 Який салат без огірка?                           -

А що за борщ без буряка?

Чи то без моркви? Без капусти?

Без нас в каструлі буде пусто!

Це правда, хлопчики й дівчатка,

Ми є — і всі живуть в достатку!

 (Пісня «А я молода на базар ходила»)

Ведуча.

Ой і гарні в нас музики* А ще кращі нарубки. Всі зійшлися на базарі Позмагатись залюбки.

Конкурс «Козацькі розваги».

- перетягування

- біг у мішках

Ведуча. Ох і ярмарок, от так ярмарок! Сюди йшли не тільки купити , а й себе показати!

(Пісня «А мій милий вареничків хоче»)

Ведуча. Ти глянь, ще й гуси сюди завітали. Чого б це вони?

(Діти співають пісню «Веселі гуси».)

Жили у бабусі

Три веселих гуси:                                          

Один сірий, другий білий,

Третій в капелюсі.

Мили вони лапки,

Десь біля канавки:

Один сірий, другий білий,

Третій в капелюсі.

(Виходить бабуся з лозинкою. Гуси ховаються.)

Бабуся. А чи не бачили ви, діти, моїх  гусей?

Діти. А яких гусей?

Бабуся. Та біленького, сіренького й ще одного — у капелюсі.

Діти: Бачили.

(Гуси виходять із схованки, і діти співають.)

Вийшли, вийшли гуси,

Кланялись бабусі:

Один сірий, другий білий,

Третій в капелюсі.

Бабуся. А чого це ви, мої любі, аж на ярмарок за брели?

Гусочка:-

Гусачок купив гармошку:

Унизу дірява трошки!

Гусачок (грає на гармошці).

Ну вона ж і грати вміла,

Як старий гусак шипіла.                                 ^ч

Бабуся. Ой яке чудо! Та я ніби в дитинство повернулася і потрапила на справжнісінький український ярмарок!

Дівчатка. Ні-ні, бабусю, це ви потрапили на шкільний веселий ярмарок,!

Ведуча.

Всі виходьте танцювати,

Бо прийшли музики грати!

Дайте лиха закаблукам,

Щоб усім була наука

(Танцюють.)

Учитель. Наше свято закінчується, закінчується і  наш ярмарок. Ми бажаємо вам, щоб завжди на столах був достаток, щоб було що продавати й було що купувати.

Ведуча.

Щоб родила щедро нива,

Щоб у хаті все, як слід,

Щоб Довіку був щасливий

Український славний рід.